Палац графині Щербатової

Палац також відомий як Немирівський палац, розташований у самому центрі міста Немирів і тісно пов'язаний з історією роду Потоцьких. Спочатку будівля була зведена з дерева за ініціативою Вінцентія Потоцького в XVIII столітті, але в XIX столітті будівля була перебудована за проектом Франциска Меховича. Останніми власниками маєтку була унучка Болеслава Потоцького, княгиня Марія Григорівна та її чоловік, князь Олексій Щербатов. У 1880 році вони прийняли рішення на місці старого палацу побудувати новий і через 5 років почалося будівництво нового палацу. Роботу з проектування палацу довірили архітектору Іржі Стібралу, який оформив будівлю в елегантному неокласичному стилі. Двоповерховий палац вражає величним портиком і колонадою. Особливу увагу привертає кімната, в якій зараз розташований бювет, що зберегла свій унікальний стельовий розпис у первозданному вигляді. Примітні також вікна на даху і світлові колодязі, які значно покращують освітленість коридорів. Розкішна парадна зала з каміном була задумана як місце для балів та урочистих прийомів. Палац оточений мальовничим парком площею 85 гектарів, створеним за участю бельгійського майстра садово-паркового мистецтва Ван Геерта, парк прикрашений каскадом озер і рідкісними деревами. Коли єдиний син княгині одружився, вона дала садівнику завдання знайти в парку незвичну рослину, яка символізувала б цю подію, але садівник взагалі нічого не знайшов. Одного разу прогулюючись парком графиня побачила величезний дуб, стовбур якого розділився на три частини, що вразило її до глибини душі. На весіллі сина вона висловила бажання, щоб їхня сім'я стала такою ж міцною як цей дуб. Правий стовбур це її син, лівий його дружина, а посередині - графиня, яка дбатиме про їхній добробут. Зараз цей дуб вважається древом кохання. Молодята по сьогоднішній день, бажаючи забезпечити собі міцний шлюб, приїжджають сюди, щоб доторкнутися до чарівного дуба і попросити в нього невичерпного кохання та сімейного щастя. Будівництво палацу було завершено 1917 року, але подружжю Щербатових так і не судилося влаштуватися в ньому. У роки Першої світової війни княгиня перетворила палац на військовий госпіталь, де сама виконувала обов'язки медсестри. Після революції садибу княгині конфіскували, а 1920 року княгиню Марію, разом із сином Володимиром і дочкою Олександрою, розстріляли червоноармійці.