Біла Вежа

Біла вежа - це символ Салонік, яка сьогодні самотньо височіє на набережній міста, але в минулому це була південно-східна вежа міської фортеці. Вона була побудована в 15 столітті, після захоплення міста Османами в 1430 році. На її місці стояла старіша вежа, яка з'єднувала східну стіну з морською стіною. За свою довгу історію вежа час від часу змінювала назви та способи використання. У 18 столітті її називали «Фортецею Каламарія», а в 19 столітті - «Вежею яничар» і «Вежею крові». Останні дві назви пов'язані з тим, що це була в'язниця для в'язнів сумління, а стіни її були залиті кров'ю від частих страт ув'язнених яничарами. 1890 року засуджений, щоб отримати свободу, побілив вежу вапном, і відтоді збереглася її теперішня назва «Біла вежа». У 1912 році звільнили Салоніки і вежа перейшла під владу Греції. Споруда розташована на березі Термічної затоки розміром 34 метри заввишки, 22,7 метра в діаметрі та 70 метрів по периметру. На кожному з шести поверхів розташована центральна кімната в діаметрі 8,5 метрів, що з'єднується з невеликими по периметру приміщеннями. Гвинтові сходи загальною довжиною 120 метрів проходять зовні приміщень, спираючись на внутрішню стіну циліндричної форми вежі. На верхньому поверсі розташована тільки головна зала, а за межами центральної зали - доволі простора тераса, з якої відкривається чудовий краєвид на навколишнє місто і морський пейзаж.