Селище міського типу Опішня розташоване на правому березі річки Ворскли, За легендою, в стародавні часи тут простягалося узбережжя океану. Завдяки цьому природному феномену місцевість багата покладами глини, що ідеально підходить для створення керамічних виробів. Вважається, що назва пов'язана з терміном «опока» - осадовою мікропористою породою, яка складається з аморфного кремнезему з домішками глинистих речовин, скелетних решток організмів (діатомей, радіолярій і спікул кремнієвих губок) і мінеральних зерен (кварцу, польового шпату, глауконіту). У XVIII столітті в цьому регіоні почали розвиватися ткацтво і гончарна справа. До кінця XIX століття він набув популярності як центр українського народного мистецтва, прославившись своєю керамікою (посуд, іграшки, облицювальні плитки з великими стилізованими рослинними візерунками) і виробами з тканини, включно з вишитими сорочками і скатертинами. Саме ця порода стала основою для розвитку в Опішні гончарного промислу, який приніс селищу популярність і славу.